raphnana

дуже короткий варіант (підсумки): сподобалось (не тільки тому, що там згадувалися мед та згущонка;))

короткий варіант (конспект): концепція вечора (http://pooh2010.kiev.ua/)
що було: гарна атмосфера. щось типу "домашній театр", тіки не дома
відділення перше: вірші (влада, саша маринич), відео (міша окунєв, влада, дівакова), музика (аня, міша окунєв, богданов), пісні (богданов, бєсман-карковськая&воробйова, міша рибак), танці (саша маринич), фотографії (багаєв)
відділення друге: вірші (воспі, бондаренко), музика (воспі, яскевич&шаміна, аня, міша рибак, недашковський, аня&толя, "гітаристи", міша рибак, GoDoPaTa), пісні (воспі, яскевич&шаміна, "гітаристи", гості з італії), танці (котова, GoDoPaTa), фотографії  

ліричний варіант (подовжений АХами та ОХами, а також ВАВами, СУГОЙами та ЦеЖТреба!ми):
концепція вечора:

Если звезды зажигаются,
значит это кому-нибудь нужно

і міша рибак (а також ціла купа людей) сказав: "а давайте?"
і влада (а також ціла купа людей) сказала: "а давайте!"

що було: гарна атмосфера. якщо комусь це нічого конкретного не говорить - це коли збирається купа людей, які НАЛАШТОВАНІ не сердитися за можливі технічні (чи якісь ще) ляпи; які ГОТОВІ пробачити усі можливі помилки і помилочки; які ВІДЧУВАЮТЬ, що те, що робиться на сцені (і поза нею) робиться для них. от
колись, на останньому дзвонику, моя класна керівничка мала читати маленького такого віршика. рядків на... чесно. не знаю на скільки. довше за хайку і коротше за "руслана і людмилу"))
так от. лінійка. школярі, їхні батьки, вчителі, гості. моя керівничка говорить рядок чи два... замовкає, і так щиро і невимушено: "ой, забулася!"
ми були її другим випуском. її дітками. і ми дуже добре були налаштовані саме на те, що цей вірш був ДЛЯ НАС. і розхвилювалася вона, і забула його ЧЕРЕЗ НАС
щось таке було у мене й на цьому вечорі;)

відділення перше:
1) прощання із осінню
надворі уже зима, а влада читає розповідь про першу і останню осінь (тому таку унікальну) і аня грає осінню пісню чайковського. хто ніколи нічого не читав для авдиторії - це важко. насправді. бо може не вистачити повітря у легенях. або перерветься голос у якийсь найвизначніший момент. чи від патетики захопить подих. у мене особисто (як у кінцевого споживача "продукту") картинка наклалася. мені добре було чути обох дівчат. і я забулась, що за стіною - зима
2) вірт-блок міші окунєва
хороша гра. шкода тільки, що він не зміг бути у реалі присутнім - віртуально кльово, але нема... ну, для мене коли нема відчуття "живої" людини - все не так
3) фан-ролик про джосса ведоне
(до речі, режисер баффі - винищувачка вампірів)
я люблю баффі (о, так, я з того покоління. мені подобаються всякі жмурики;), тож мені було цікаво. хоча інших серіалів я майже не знаю. мені сподобалося, що галина (автор ролика) почала із рядка: "поговоримо про богів" - якось так... ФАНатично^^
4) heart of steel
(manowar, до речі, мають гіннесовський статус як "найголосніша група")
не знаю. для мене надто патетичні (як і всі американці)
5) романс із к/ф "дни турбиных"
думаю, що виконавицям - внучці і мамі її мами;) - навіть ті мікрофони й потрібні не були. і взагалі, це класно, коли родичі щось роблять разом
6) ліричний куточок:
а) жираф гумилева у прочитанні влади самі дивіться - http://pooh2010.kiev.ua/video.html
б) авторські вірші саші маринича
було супер. він дійсно щирий. і вірші такі... щирі. і ще - він уміє їх читати, подати. ті хто самі пишуть вірші знають, що це - чи не найважча штука
7) трішки свінгу
той же саша. шкода, що не вийшло подивитися відео - може його якось під час антракту мож було б прокрутити? правда, як зі світлом бути... сподіваюся, що на сайті його таки викладуть)) я б хотіла так навчитися
8) арія "без хліба"
ооо, варта штука. тут Вам і очікуваний вінні-зе-пух, і мультик, і гумор, і стьоб, і чудовий вокал міші
9) фотовиставка д.багаєва
влада читала текст-представлення автора фоторобіт. гарно читала, враховуючи що здавалося, вона сама не знала, що його читатиме;) яскраві фото. хоча розглядати детально було таки важко - коли стоїш у проході, то чомусь обов'язково комусь заважаєш пройти. такі реалії життя

відділення друге:
1) человек ВОСПИтанный
був кльовим. співав, грав, читав вірші. міг краще? здається, да. але як-то кажуть: "нема меж досконалості". а може просто мені хотілося чогось більшого?
2) куточок театру
таня, яка читала-грала франкову легенду про вічне життя мені сподобалася. я - не критик. і не дуже люблю театр. і навіть дуже не люблю франка. мені просто сподобалося. чисто суб'єктивно. бо - складний композиційно твір. багато елементів. багато слів та емоцій. і дівчинка - молодець
3) блок авторської пісні - дует олен яскевич та шаміної
ага. гарнюньо. якщо саме через шаннара міша-той-що-рибак на них вийшов - супер. і їхньому дуету вже чотири (!) роки слухала і думала, що моїй масяні це б дуже сподобалося. і навіть захотілося забрати у неї сопілку - добре, що вона у франику зараз, і я це не маю можливості зробить))
4) коли бах усміхається
мені подобається наскільки серйозна аня, коли грає. і вся у собі міша, звісно, грав кльово - сам твір "коли бах усміхається" у мене просто дисонував із мною самою недашковський теж грав: "як тра" а рожева пантера - ну, звісно! аня потім ще поядкувала за нам (залі) "за перкусії";) дуже за них з толею переживала, і дуже рада, що у них вийшло. і думаю, що класику їм мож було спокійно грати (нагадую - я не критик і не спеціаліст. я "кінцевий споживач")
5) блок авторської пісні (два)
/виявився технічно найскладнішим. тож відзначається особливо творчим підходом до вирішення/ заголосно "гітарили", тож слова було майжень не чути. зате коли їх таки було чути у дуеті (слова і музику) - було кльово окремо слід візначити сольний виступ Воспі - з гітарою у нього вийшло... ВАВ^^
6) танець у стилі "шоу белліданс"
гарненька дівчинка. і гарненько танцювала. яскраво так)) хоча сашиний свінг мене більше приваблює...))
7) ритми західної африки
етнічні барабани - тексту забагато було трохи, але відбарабанили на всі 100. хотілося встати і потанцювати - ЦЕ була справжня перкусія. на рівні якихось забутих генів^^
8) гості із італії
(арія із вівальді) щоби там і якби там не... а відро меду - ВАВ. перше місце владі із відром меду. почесне перше місце з кінця - адндріАНО власовІАНІ та мікелАНДЖЕЛО рибакАТТІ

і взагалі. читайте дуже короткий варіант^^

raphnana

стоїш у метро, здавлений зусибіч, і так нема що робити... добре, хоч реклама "радує" своїми різномінітними ляпами. і ляпищами була така класна фотографія з рекламою МЕРЦ. там теж був знак оклику, що виглядало досить таки... по-геловінському, я б сказала: МЕРЦ!
(особливо ефектно це виглядало у моменті МІЖ станціями. на чорному тлі))
а от тут навіть не треба мати такої жвавої як у мене хвантазії, щоб побачити 1991 грн. цей знак оклику - зовсім не в тему))

а цей борд по дорозі до офісу - це просто ЩОСЬ. хоча я навіть не полінувалася погуглити - є кахве "день і нічь" на русанівці (зуб даю, однак, що вивіска у них російською). і хрещатик публікував статтю, що у мерії будуть гулять цілу "нічь". уся решта - "нічь яка місячна")))

raphnana

просто офігенну книжку. яку я більш ніде, до речі, не бачила. і не зустрічала. і ніколи не чула, щоб хтось її читав - джеймс крюс "тім таллер, або проданий сміх"

("мій прадідусь, герої і я" на мене справили менше враження. скільки б разів я їх не перечитувала. те ж саме й "флорентіна")

він ще й німець, виявляється. james jacob hinrich krüss
думаю, у перекладі ю.лісняка, раз я її з таких нетрів дитинства пригадала...
1962-ий рік. нагадує маленького принца, але якась не така... надумана? теж етичні питання. але подані вони якось... по-німецькому буденно. от Вам і різниця між жабоїдами та пиводзюрами. нам же саложерам до них і взагалі далеко((

бо

На кладовищі в одному великому німецькому місті до одного мармурового надгробка було покладено вінок із написом на стрічці: «Я прийшов, як навчився сміятись. Тім»
 
У тебе будуть зірки, які вміють сміятися!

а ми? а що ми?

... народ той завжди чухався

тут, якщо що http://ae-lib.org.ua/texts/krus__tim_taler__ua.htm